Вплив облікових ставок центральних банків на валютні курси

Цікавий факт: є успішні трейдери, які щиро дивуються, що при пониженні ставки рефінансування курс національної валюти може підвищуватися. Проте, це так. Якщо Ви знаєте, в якому випадку так буває, можете сміливо переходити до реєстрації в програмі відшкодування спредов на сайті Sts-forex. Ru і відкриттю торгового рахунку в компанії FXCM. Інакше рекомендуємо Вам спочатку прочитати справжню статтю. Кожна розвинена держава реалізує свою грошово-кредитну політику, кінцевою метою якої є економічне зростання. Провідником її є центральний банк. Облікова ставка, або ставка рефінансування – важливий інструмент регулювання, вживаний центральним банком. Є і інші ставки, наприклад ставка репо, ставка овернайт і т. п., але суть їх одна і та ж. Це ставки, під які Центральні банки кредитують комерційні банки. Для спрощення позначимо всі ставки одним терміном – "Офіційна ставка ЦБ". Існує два види грошових ринків – опт і роздрібний. Учасниками оптового ринку є інвестиційні банки, інвестиційні фонди і компанії - крупні інвестори. На оптовому ринку вони виступають найчастіше як продавці грошей. Банки-рітейлори (комерційні банки) купують гроші і далі продають їх роздрібним позичальникам під вищий відсоток. Особливий учасник ринку – Центральний банк. Особливість його в тому, що він може миттєво задовольнити попит комерційного банку на гроші. Причому він дає рівно стільки грошей, скільки необхідно в конкретний момент часу для підтримки ліквідності. І таким чином обмежує спекулятивне зростання вартості кредиту. На цьому моменті виникає декілька вопросов:1) хіба не ринок повинен регулювати ставку відсотка в ринковій економіці?2) Навіщо Центральний банк втручається в процес ціноутворення на грошово-кредитному ринку?3) Наскільки сильний вплив робить Центральний банк на грошово-кредитний ринок? Почнемо з останнього питання. Для комерційних банків Офіційна ставка ЦБ все одно як собівартість для промислового підприємства. У банку як у будь-якого підприємства існує своя економічно обгрунтована норма рентабельності. Відповідно до цієї норми формується і ціна на споживчих і інші роздрібні кредити. Звідси ж формуються і ставки по депозитах. У пристойних банків вони зазвичай не перевищують Офіційної ставки ЦБ. І на ринку облігаційних і казначейських позик теж немає сенсу купувати гроші вище за рівень ЦБ. Таким чином, виникає чітка нерозривна прив'язка всіх кредитних і депозитних ставок до Офіційної ставки ЦБ. Питання друге. З якою метою Центральний банк впливає на кредитний ринок? Стратегічна мета центрального банку одна: зростання добробуту нації, тобто не олігархічної верхівки суспільства, а буквально кожного громадянина країни. І треба сказати, в розвинених країнах центральні банки успішно справляються з цим завданням. Коли уряд вирішує, що для економічного зростання необхідні додаткові інвестиції, Центральний банк піднімає офіційну ставку, а так само проводить операції на вільному ринку, що піднімають прибутковість госбумаг і інших національних активів. Найбільші інвестори починають переводити свої капітали в активи даної держави, як привабливіші. Для цього їм потрібна валюта даної держави. Таким чином, попит на дану валюту підвищується, причому незалежно від міжнародного торгового обороту. Одночасно висока офіційна ставка знижує інфляційний тиск, викликаний збільшенням внутрішнього попиту буквально на всі товари. От так розвинена держава стає ще більш розвиненою. Але тільки якщо в економіці все спокійно. Як тільки виникає криза загальнонаціонального масштабу, міжнародні інвестори спішно покидають економіку даної держави не дивлячись ні на які ставки. Це веде до скорочення попиту на внутрішньому товарному ринку і ринку праці. Скорочуються доходи не тільки домогосподарств, але і підприємств. Цінні папери національних підприємств упевнено знецінюються, дефіцит держбюджету виходить за межі планового значення, засоби масової інформації не замовкаючи сурмлять про фінансову кризу. Хто ж вкладатиме в таку економіку? Міжнародні інвестори від такої дурості однозначно утримаються. Їм ніяк не можна показувати ту, що просіла, вкладники їх не зрозуміють. У такій ситуації держава може розраховувати тільки на себе і своїх громадян. Але всі вільні гроші населення лежать в банках і вже беруть участь в обороті. Додатково від населення нічого не отримаєш. Державні гроші теж всі розписано по бюджету. Збільшення прямих витрат держави чревате ще більшим наростанням бюджетного дефіциту і вірогідністю гіперінфляції. Теж не вихід. А давайте ми населенню дамо гроші під відсоток при умові, що вони будуть витрачені усередині країни – приблизно такі думки починають зароджуватися в світлих головах фінансової верхівки країни, десь в надрах національного банку країни. При цьому загальна сума виданих кредитів запросто може перевищити ту, що вивели міжнародні інвестори з країни. Центральний банк може випустити будь-яку кількість грошей, тому єдиним обмеженням тут буде небажання людей і підприємств брати кредити. За кредит те платити треба, а старі ставки не підйомні для позичальників. Природно Центральний банк починає плавно знижувати офіційну ставку до тих пір, поки не вийде на такий рівень, коли і домогосподарствам і підприємствам стає вигідно брати кредити. Далі ситуація розвивається за планом. Люди вкладають халявськие гроші в нерухомість, купують нові автомобілі, яхти і інші предмети тривалого користування. Загалом, ні в чому собі не відмовляють. Їх витрати стають доходами підприємств, витрати підприємств стають доходами домогосподарств і інших підприємств. І так далі по спіралі. Та ще на кожному витку держава знімає сливки у вигляді податків і витрачає їх в своїй же країні не ризикуючи вийти за межі нормативного значення дефіциту бюджету. Не пройде і напівроку, як економіка знову піде на підйом. І міжнародні інвестори дружним гуртом знов побіжать інвестувати туди засоби своїх вкладників, пред'являючи таким чином підвищений попит на дану валюту. Нижче приведені найсвіжіші ілюстрації правильної роботи Центрального банку Австралії і хронологія фінансової кризи 2008 року. До кризи ставу довго трималася на рівні 7,25%. Як тільки з'явилися перші ознаки кризи, ЦБ Австралії тут же почав знижувати ставку. У результаті курс австралійського долара повернувся на локризові значення, а значення ставки склало 3%. Залежність в наявності – зниження ставок в період рецесії привело до упевненого зростання економіки в цілому і курсу австралійського долара зокрема.

Smart Trading Systems ( Sts-forex. Ru)